Безбар’єрність
Безбар'єрність — це підхід до створення середовища, де немає перешкод для будь-якої людини, забезпечуючи рівний доступ до можливостей і ресурсів; вона охоплює фізичну (доступ до будівель, транспорту), інформаційну (різні формати даних), цифрову (інтернет, онлайн-сервіси), суспільну (участь у житті), економічну (робота, підприємництво) та освітню (навчання) сфери, що дозволяє кожному реалізувати свій потенціал.
Визначення напрямів безбар'єрності:
- Фізична безбар'єрність - забезпечення доступності громадських просторів, транспорту та послуг для всіх: людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з візками тощо (пандуси, широкі двері, відсутність порогів).
- Інформаційна безбар'єрність - надання інформації у доступних форматах (шрифтом Брайля, жестовою мовою, субтитрами, аудіодискрипцією), що враховують потреби людей з порушеннями зору, слуху чи когнітивними особливостями.
- Цифрова безбар'єрність - доступ до швидкісного Інтернету та онлайн-послуг, можливість отримання цифрових навичок для всіх суспільних груп, включно з літніми людьми та мешканцями сіл.
- Суспільна (громадянська) безбар'єрність - рівні можливості для участі всіх людей у житті громади та держави, доступ до політичного й культурного життя, створення інклюзивного середовища для самореалізації.
- Освітня безбар'єрність - вільний доступ до якісної освіти та навчання протягом життя, створення інклюзивного навчального середовища.
- Економічна безбар'єрність - рівні умови для працевлаштування, підприємництва та самозайнятості для всіх верств населення.
Головна мета безбар'єрності — створити суспільство, де немає обмежень, і кожна людина може повноцінно жити та реалізовувати себе.
Про створення ради безбар’єрності
Методичні рекомендації для працівників транспортно-дорожньої інфраструктури
