Вишнівська територіальна громада

Дев’ять років минуло з дня втрати нашого земляка, учасника антитерористичної операції на Сході України Сергія Кушніра.

Загинув Герой 1 серпня 2014-го року через підрив на міні автомобіля «ГАЗ-66», який перекинувся. Тоді ж загинули капітан Андрій Задорожний, сержант Руслан Калуш, молодший сержант Андрій Курочка, старший солдат Сергій Дармофал, старший солдат Михайло Котельчук.

Вдома залишилися мама, дружина та донька 2012 р.н. Похований  5 серпня 2014 році в Машеві.

Всі ці роки рідні та односельці сумують за своїм захисником, вшановують пам’ять земляка, в пошані схиляючи голови перед подвигом Сергія та його побратимів, які ціною свого життя відстоювали суверенітет нашої держави, а відійшовши у вічність, стали зразком мужності та патріотизму.

Герої не вмирають, допоки живе пам’ять про них!

Довідково: Сергі́й Олекса́ндрович Кушні́р (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1984 року в селі Машів (Любомльський район, Волинська область). Закінчив Машівську школу, потім Любомльську районну гімназію імені Наталії Ужвій. Створив родину та працював завгоспом в районній гімназії. Мобілізований 11 квітня 2014-го, був водієм 51-а окремої механізованої бригади. Брав участь у боях за Савур-могилу.

Загинув 1 серпня 2014-го року через підрив на міні.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни був нагороджений:

орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно);

медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно);

відзнакою 14-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

Світлина Сергія Кушніра розміщена на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 19. В серпні 2015 року на фасаді Любомльської районної гімназії імені Наталії Ужвій йому відкрили й освятили меморіальну дошку